Тетяна Булавка: Громадяни отримали реальну можливість легалізувати свої доходи

Про це в своєму інтерв’ю зазначила заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Тетяна Булавка.

Верховна Рада України схвалила Закон, завдяки якому фізичні особи отримали шанс узаконити свої активи, що придбані за «тіньові» доходи.

На сьогоднішній день податкова амністія це топ-тема роз’яснювальної роботи податкової служби. З метою популяризації одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб нами уже проведено десятки зустрічей у територіальних громадах, використовуються їх інформаційні можливості.

Хочу наголосити, що  процедура декларування добровільна, і якщо у громадян немає в ній потреби, ніхто не примушуватиме її проходити.

-Тетяна Миколаївна на що повинні орієнтуватись громадяни щоб вирішити чи подавати таку декларацію?

Декларуванню підлягають активи розміщені як в Україні, так і закордоном. Тобто ті активи які були придбані до 1 січня 2021 року та які в момент їхнього отримання підлягали оподаткуванню в Україні, але з них не були сплачені податки і збори.

В Законі визначено, що суму обсягом 400 тис. гривень держава визнає доходами, які ви могли накопичити. Щодо нерухомості, то можна не декларувати житловий будинок/будинки площею до 240 квадратних метрів і квартиру/квартири площею до 120 квадратних метрів, нежитлові приміщення некомерційного призначення до 60  квадратних метрів. Щодо незавершеного житлового будівництва, то діють норми як для будинка/будинків і квартири/квартир.

А якщо вартість активів  перевищує 400 тисяч гривень і суб’єкт декларування знає, що податки з таких активів несплачені, або сплачені не в повному обсязі – декларацію варто подати.

Звертаю увагу, що скористатися «податковою амністією» може виключно особа, яка є повнолітньою та дієздатною, але при цьому з 2005 року не перебуває/перебувала на державній службі і не знаходиться під санкціями.

-А що може бути об’єктом декларування?

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути:

а) валютні цінності, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості) в тому числі і об’єкти незавершеного будівництва, які:не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу. 

-Чи потрібно зазначати в одноразовій декларації інформацію про походження активів?

В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування. 

-А які будуть використовуватись ставки збору при одноразовому декларуванні, адже зазвичай податок на доходи  фізичних осіб складає 18 відсотків?

- Державою запропоновано три ставки: 5% загальна ставка, 9% для закордонних активів та 2,5% для декларування активів у вигляді ОВДП. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% за умови  сплати податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Громадяни мають можливість переглянути більш детально інформацію щодо ставок збору в залежності від об’єкту декларування та строків сплати збору - у банері «Одноразове добровільне декларування» на субсайті Головного управління ДПС у Чернівецькій області, а також на сторінках у Facebook і Telegram.

-А чи може фізична особа доручити  подати одноразову декларацію іншій особі?

Відповідно до Податкового кодексу одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі. При цьому, платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

Я би порадила декларантам перед декларуванням активів переглянути приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Дані приклади розміщено у банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України. 

-Який термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання одноразової декларації?

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року. 

-А сама декларація підлягає перевірці? І що саме перевіряють?

Так, згідно Податкового кодексу декларація підлягає камеральній перевірці, яку необхідно провести упродовж 60 календарних днів, що настають за днем подання відповідної декларації. Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

І ні в якому разі не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, доходів, за рахунок яких були отримані задекларовані активи.

-А якщо декларант сам виявив помилку чи може він подати виправлену декларацію?

Так, декларант має право подати повторно таку Декларацію, оскільки податковим кодексом не обмежено подання повторної Декларації. Звісно якщо не сплив остаточний термін подання такої декларації, декларант має право подати звітну нову декларацію. 

-Які наслідки буде мати фізична особа у разі не сплати або сплати не в повному обсязі задекларованої суми збору?

У разі несплати або сплати не в повному обсязі суми збору така декларація вважається неподаною, а також на декларанта не поширюються державні гарантії і звільнення від відповідальності. 

-І ще питання яке може цікавити потенційних декларантів в першу чергу. Чи буде передаватись інформація, яка стане відома податковим органам в результаті одноразового декларування правоохоронним органам?

Інформація про платників, яка надійде до податкової служби у рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування, не буде передаватися правоохоронним органам. Податковий кодекс чітко захищає таємницю інформації про платника податків, яка є в податковій службі. Державна податкова служба України  в суді відстояла свою позицію. А вона полягає в наступному: інформація про платника податків може розкриватися у двох випадках – або він сам надав на це свою письмову згоду, або є рішення суду, в якому написано, що вона має бути розкрита. 

-Чи передбачена відповідальність за розголошення відомостей, які містяться у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи контролюючого органу, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом. 

-На які активи не поширюються державні гарантії та звільнення від оподаткування?

Державні гарантії та звільнення від відповідальності не поширюються на:

активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем, документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів та якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368⁵ Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги. 

- І на останок, які  ключові меседжі Ви хочете донести до широкого загалу буковинців?

Передусім зазначу, що одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обов’язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані. Інколи, такі статки набігають із отриманих в конвертах заробітних плат чи інших неоподаткованих доходів.

Громадяни отримали реальну можливість легалізувати доходи і чесно сплачувати податки. Лише на основі такого суспільного договору між державою та громадянами можлива ефективна і чесна податкова амністія, а у підсумку – системний економічний розвиток громад і країни.