Відповіді на актуальні питання надали податківці Буковини під час проведення «гарячої лінії»

Фахівці територіальних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Чернівецькій області провели телефонний сеанс «гаряча лінія» для платників податків.

Абоненти, спілкуючись дистанційно, мали можливість отримати відповіді на актуальні запитання щодо застосування податкового законодавства в період воєнного стану.

Додзвонювачі насамперед цікавилися  оподаткуванням нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, особливостями нарахування даного податку та термінами їх сплати. Також чимало платників цікавилися питанням реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО. 

Надаємо відповіді на деякі запитання, з якими звертались суб’єкти господарювання.

Серед запитань від платників було питання чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва?

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). 

Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Тож об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ, як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На підставі яких документів об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним (прийомним) сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно діо п.п. «л» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2020 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

У разі подання до контролюючого органу за своєю податковою адресою документів, що підтверджують такий статус, зокрема:Посвідчення батьків багатодітної сім’ї та Посвідчення дитини з багатодітної сім’ї; Договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї.

На підставі яких документів власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання?

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 ).

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Чимало запитань прозвучало стосовно програмних реєстраторів розрахункових операцій. Платникам детально роз’яснено і послідовність дій платника для реєстрації програмного РРО. Так, суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію ПРРО за формою №1-ПРРО, що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру ПРРО такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.

Були запитання і щодо тривалості використання програмного РРО, якщо немає інтернету. Податківці нагадали, що законодавець дозволив на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. У разі тимчасової відсутності мережі Інтернет платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.