У податковій службі Буковини відбулось он лайн спілкування з платниками з питань сплати податку на нерухомість та застосування РРО/ПРРО

Впродовж травня місяця фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області провели для платників податків сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія». Темами для спілкування були сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку.

Пропонуємо до уваги відповіді податківців на найбільш затребувані питання буковинців щодо порядку сплати податку на нерухомість та основні моменти при використанні РРО/ПРРО в умовах сьогодення.

Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?

Відповідно до п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Що робити, коли один власник має три квартири загальною площею понад пільгову норму, і системі податкової відображається лише одна з цих квартир? Як подати документи щоб нарахували податок?

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Найбільш зручним способом для громадян є подання, не виходячи з дому, відповідної заяви через Електронний кабінет платника.

Також платники податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем реєстрації для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей податкова служба проводить перерахунок суми податку і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.

Хто повинен платити податок на нерухоме майно та як він розраховується? 

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. 

За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир – 60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів. Підставою для нарахування податку є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство юстиції України, або оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. 

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр. 

Коли потрібно платити податок на нерухоме майно та яка відповідальність за несплату? 

Фізичні особи повинні сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом 60 днiв iз дня вручення податковогo повідомлення-рішення. Якщо не надійшло податкове повідомлення-рішення, звертайтеся до податкового органу за місцем реєстрації, щоб уникнути нарахування пені та штрафів. 

Юридичні особи – авансовими внесками щокварталу дo 30 числа місяця, що наступaє за звітним кварталом, які відображаютьcя в річній податковій декларації. Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом. 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки потрібно платити один раз на рік. Прострочення сплати податку строком 30 днів призведе до автоматичного збільшення суми податку на 10%. Прострочення платежу на більш ніж 30 днів збільшить суму податку на 20%. 

Чи передбачено пільги до об’єктів нерухомості при нарахуванні податку на нерухомість? 

Так, при сплаті податку на нерухомість деякі власники об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток користуються пільгами: зокрема не сплачують податок, власники квартири/квартир незалежно від їх кількості – до 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – до 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – до 180 кв. метрів. 

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). 

У разі здавання такого майна в оренду чи лізинг пільги не застосовуються, а податок сплачується на загальних підставах. 

Які нововведення використання РРО та/або ПРРО під час воєнного стану?

На період воєнного стану надано можливість проводити розрахункові операції з використанням ПРРО в офлайн-режимі у понад встановлені Законом № 265 обмеження офлайн-часу.

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим статті 5 Закону № 265;

зупинено дію абзацу сьомого статті 5 Закону № 265 (п. 13 розділу II Закону № 265). Тобто, зупинено заборону використання програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Таким чином розрахункові операції, що будуть здійснюватися у ПРРО в режимі офлайн, можуть здійснюватися без встановлених часових обмежень.

Чи мають застосовувати касові апарати в 2023 році підприємці-платники єдиного податку?

Підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі проведення готівкових розрахунків зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, крім спрощенців першої групи і фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі та продукти власного підсобного господарства. Крім того, підприємці платники єдиного податку, які здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за товар чи послугу банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця через установу банку чи внесення готівки через касу банку, не зобов’язані застосовувати РРО.

Чи можуть підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів у разі здійснення роздрібної торгівлі на території села?

При здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Що робити касиру, якщо ПРРО не дає можливості закрити зміну?

Насамперед слід встановити вид несправності, адже можливі два варіанти поломки. Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, необхідно оновити його версію, та повторити процедуру закриття зміни.

Якщо ж несправний пристрій, необхідно подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. У Повідомленні необхідно зробити позначку про несправність. Після відновлення роботи пристрою подайте Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316604). У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.

 Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.