Податківці в режимі Zoom конференції відповідали на запитання платників щодо застосування РРО (ПРРО)

Яка послідовність дій підприємця для реєстрації ПРРО?

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Також податківці з цього питання підготували інформаційну пам’ятку «Чотири кроки для реєстрації ПРРО»( https://cv.tax.gov.ua/kampaniya-prro/559497.html)

 та відеоролик ( https://cv.tax.gov.ua/kampaniya-prro/559052.html)

Чи може працювати ПРРО у разі відсутності інтернету. Як рахується час роботи в режимі офлайн?

 Відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо: відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн; дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

 ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку № 317). Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн». В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

Чи поширюються звільнення від застосування РРО(ПРРО) спрощенців другої групи що провадять свою діяльність у смт. Берегомет?

Ні не поширюється. Кабінет  Міністрів України прийняв Постанову від 23.12.2021 № 1359, якою дозволив підприємцям, які здійснюють торгівлю на території села  (крім підакцизних товарів), не використовувати РРО (ПРРО). Але разом з тим,  всі мають застосовувати КОРО та РК, при умові не перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій 167 розмірів мінімальної заробітної плати, який у 2022 році дорівнює 1 085 500 гривень.

Але звільнення від РРО (ПРРО) в селі не застосовується якщо така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; уточнила чи одночасно здійснюється дистанційна торгівля або сільською радою прийнято рішення про обов'язкове застосування РРО.

Чи всі категорії підприємців на спрощеній системі оподаткування зобов’язані застосовувати РРО (ПРРО) та вести облік товарних запасів?

 Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи не ведуть облік запасів та не застосовують РРО(ПРРО).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.