«Податковий лікбез» онлайн:третій блок запитань порядок оформлення найманих працівників та випадки застосування РРО приватними підприємцями - платниками єдиного податку

Оскільки запитань від платників надійшло чимало, податківці їх об’єднали за змістом та виокремили три блоки. З першим блоком - вибір підприємцями системи оподаткування на 2020 рік можна ознайомитися за посиланням:https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/395795.html ; другий блок онлайн запитань - ставки податків та терміни подання звітності для платників єдиного податку першої-третьої груп за посиланням:https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/396003.html. 

Коли фізособа-«єдинник» зобов'язаний застосовувати РРО?

Фізособи - підприємці - платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та безготівковій формі при продажу товару (наданні послуг) зобов’язані у разі перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривен.

Також обов’язково застосовуються РРО продавцями лікарських засобів та при здійсненні реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;  здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Окрім, того Закон №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», що набрав чинності 19 жовтня 2019 року, доповнив перелік  обов’язкового застосування РРО для платників єдиного податку ІІ-ІV груп з 1 жовтня 2020 року - реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах; діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування; діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; реалізація текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується КМУ. 

Як визначається обсяг доходу ФОП – платників єдиного податку другої та третьої груп для визначення необхідності застосовування РРО?

Враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн. гривень) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно ст. 292Податкового кодексу України включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Це дохід в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу). 

Чи може «єдинник» 2 групи продавати пиво?

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 млн 500 тисяч гривень (пп. 2 п. 291.4 ПКУ).

Відповідно до пп. 3 п. 291.5 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. (ч. 13 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481))

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та пері (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями (ч. 14 ст. 15 Закону №481).

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи має право здійснювати роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та за умови дотримання вимог застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених ПКУ. 

Приватний підприємець - платник єдиного податку планує взяти на роботу працівника. Як правильно суб’єкту господарювання оформити трудові відносини з найманим працівником?

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України, підставою  виникнення трудових відносин є укладання трудового  договору - угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.

Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: укласти в письмовій формі трудовий договір; оформити наказ про прийняття на роботу; повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення згідно постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»). 

Якщо приватний підприємець бере на роботу найманого працівника, чи можна допустити такого працівника до роботи у день направлення повідомлення ДПС?

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, роботодавець (фізична особа - підприємець або юридична особа) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до ДПС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413): засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.