Щодо відображення в податковій декларації з ПДВ від’ємного значення за результатами перерахунку нематеріальних активів до 01 липня 2015 року та заповнення Додатку 3

Питання:

Товариство «  » здійснює вантажні перевезення, що оподатковуються податком на додану вартість за основною та нульовою ставками, а також транзитні перевезення, що відповідно до п.197.8 ст.197 Податкового кодексу України звільнені від оподаткування.

Відповідно товариством подається додаток № 7 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях».

За результатами перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виникло від’ємне значення з ПДВ  (ряд.19 Декларації), в тому числі і за необоротними активами введеними в експлуатацію в 2014 році. Тобто від’ємне значення складається із сум податку, які зменшують суму податкових зобов’язань за січень – грудень 2016 року та коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях із значенням (-) за 2014 рік. Відповідно до  пункту ст.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України у товариства виникла сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Враховуючи вищезазначене просимо надати відповідь на наступне питання:

Яким чином, від’ємне значення за результатами перерахунку нематеріальних активів до 01 липня 2015 року (ряд.15 Декларації) має бути відображено в сумі обчисленій відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Податкового Кодексу України?

Яким чином заповнювати додаток 3 (Таблиця 2) податкової декларації з ПДВ в разі заявлення бюджетного відшкодування за від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке виникло за результатами перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях за січень – грудень 2016 року та сумою від’ємного значення податку на додану вартість за результатами перерахунку нематеріальних активів до 01 липня 2015 року?

Відповідь:

Щодо відображення в сумі, обчисленій відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Податкового Кодексу України (далі – Кодексу), від’ємного значення за результатами перерахунку нематеріальних активів до 01 липня 2015 року;

Діюча редакція Кодексу, а саме  пункту 200¹.3 статті 200¹, визначає право платника податку зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

åНакл = åНаклОтр + åМитн + åПопРах + åОвердрафт - åНаклВид - åВідшкод - åПеревищ,

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

åПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 ¹.2 цієї статті.

åОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

SНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S _{НаклОтр} та S _{НаклВид} також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S _{НаклОтр}, S _{НаклВид} та S _Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми S _Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34 ¹ підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Отже, враховуючи діючі норми пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, сума від’ємного значення з податку на додану вартість за результатами перерахунку нематеріальних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, не приймає участі у розрахунках суми відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹.

2. Стосовно права платника на отримання бюджетного відшкодування згідно поданої податкової звітності з податку на додану вартість та  заповнення таблиці 2 додатку 3 до податкової декларації з ПДВ в разі          подання заяви на бюджетне відшкодування за від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке виникло за результатами перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях за січень грудень 2016 року та суму від’ємного значення  податку на додану вартість за результатами перерахунку нематеріальних активів до 01 липня 2015 року повідомляємо наступне.

Стаття 200 розділу V Кодексу встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Так відповідно пункту 200.4. статті 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 ¹.3 статті 200 ¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 ¹.3 статті 200 ¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На даний час податкова звітність з податку на додану вартість подається  платниками згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, який  зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289.

Із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 року №503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», яким внесено зміни зокрема  до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (далі – наказ №21), викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість. У зв’язку з цим Державною фіскальною службою України листом від 22.07.2016 року за №24830/7/99-15-03-02-17 були надані роз’яснення щодо заповнення додатків 2 (Д2) та 3 (Д3) до декларації з ПДВ.

Так у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) рекомендовано вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Листом  Державної фіскальної служби України від 12.01.2017 року за №599/7/99-15-03-02-17 були надані роз’яснення щодо проведення перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року  (пункт 199.4  статті 199 розділу V Кодексу) та відображення такого перерахунку в податковій звітності з податку на додану вартість, зокрема додатка 7 (Д7) до декларації за грудень (IV квартал).  Окремих роз’яснень щодо заповнення у зв’язку із цим  таблиці 2 додатка 3 (Д3) податкової декларації з ПДВ не надавались.

Згідно п 6. розділу III. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно пункту 44.1. статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 46.5. статті 46 Кодексу форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. 

Разом з тим пунктом 46.4. статті 46 Кодексу зазначається, що «Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Виходячи із вказаного, дані, наведені в податковій звітності, в т.ч. показники таблиці 2 додатка 3 (Д3), повинні містити інформацію щодо суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України та мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.