Питання:
Прошу Вас надати письмове роз'яснення , щодо правил роботи з прийомкою вторинної сировини (лом - палет) та ії реалізації., для спрощеної та загальної системи оподаткування ФОП.
Чи рахується вторинною сировиною лом - палет , приймання лом - палет з населення за спрощеною квитанцією КОРО,чи можу приймати сировину з населення з областей та регіонів , та при переході на загальну систему ФОП включати квитанції КОРО з прийому сировини до складу витрат.
Відповідь:
Відповідно до ст. ст. 42, 43 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс), де зазначено, що доходом фізичних осіб - підприємців є дохід, отриманий протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Відповідно до абз. третього п. 164.1 ст. 164 розділу IV Кодексу базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 Кодексу.
Відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).
Згідно із п. 177.1 ст. 177 Кодексу доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формах, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.
Тобто, до того, як ФОП не отримав гроші на свій рахунок або в касу, доходу в нього немає. Якщо підприємець ще не реалізував товар, чи не надав послуги, а вже отримав гроші, тобто отримав аванс, то такі суми, включаються до складу доходів. Для приватних підприємців — платників податку на додану вартість до складу доходів не відноситься сума податку на додану вартість, що входить до ціни проданих товарів.
Щодо застосування спрощеної розрахункової квитанції та КОРО у разі приймання від населення вторинної сировини повідомляємо наступне.
У преамбулі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Порядок проведення розрахунків визначено в розділі ІІ Закону № 265. Зокрема, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Так, згідно з вимогами пункту 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн.грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1,0 млн.грн. застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з 1-го числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Відповідно до пп 12.1 п.12 Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за № 105/5296 Спрощена розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом про штампування при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій:
- за товари або послуги (за винятком алкогольних напоїв та тютюнових виробів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 гривень;
- при продажу квитків тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;
- при видачі коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту).
Згідно з п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Постанова) суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту). Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) не встановлено.
Отже, при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) фізична особа – підприємець має право при здійсненні розрахунків застосовувати спрощену квитанцію та використовувати належним чином зареєстровані книги обліку розрахункових операцій.
Приймання вторинної сировини від фізичних осіб дозволяється лише при пред'явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов'язково оформляється актом приймання. В акті приймання від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис сировини (лом-палет). Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на вторинну сировину, та актів приймання є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися та зберігатися у фізичної особи – підприємця.
Відповідно до пп.165.1.25 п.165.1 ст.165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.
Разом з тим, пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених, зокрема, у пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
При цьому, суми, які виплачуються сдатчикам (фізичним особам) вторинної сировини (лом-пакет) не є об’єктом оподаткування ЄСВ, оскільки оподаткування таких виплат не передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 07.07.2010 № 2464 VI.
Отже, виплачені доходи фізичним особам за здану вторинну сировину (лом-пакет) податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, єдиним соціальним внеском не оподатковуються.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ №4), сума доходу, отримана за здані (продані) вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ (пп.165.1.25 п.165.1 ст.165 р. IV Кодексу) зазначаються за ознакою доходу «149».
Зокрема, розділом 3 Наказу №4 «Порядок заповнення податкового розрахунку» передбачено відображати реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку. В зв’язку з цим, необхідно отримувати від фізичної особи, яка здає вторинну сировину номер РНОКПП або реквізити паспорта.
Щодо включення квитанцій КОРО з прийому сировини до складу витрат фізичної особи – підприємця, який обрав загальну систему оподаткування.
Пунктом 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п. 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву суб’єкта господарювання, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: РНОКПП суб’єкта господарювання з Державного реєстру, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо.
Зазначимо, що документальне підтвердження витрат такими первинними документами як видаткова накладна або акт виконаних робіт ще не надає фізичній особі підприємцю на загальній системі оподаткування права зменшити свій валовий дохід. Таке право з’являється лише тоді, коли на руках у фізичної особи – підприємця буде банківська виписка, платіжне доручення, касовий чек, розрахункова квитанція або інший документ, який підтверджує фактичну оплату товарів або послуг.
Отже, фізична особа – підприємець обравши загальну систему оподаткування має право включати квитанції КОРО з прийому сировини до валових витрат, при умові додержання всіх вимог податкового законодавства, що наведені вище.
Водночас інформуємо, що на веб-порталі ДФС України кожен платник податків може отримати інформацію щодо нормативно-правових та законодавчих актів України, роз'яснення та відповіді на питання про застосування норм Кодексу, іншу інформацію про подання звітності в електронному вигляді, бланки податкової звітності, порядок їх заповнення та термін сплати податків тощо.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.