Порядок проведення перевірок та «новацій» у застосуванні РРО: ТОП -5 запитань з онлайн консультаційного тижня

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області з 8 лютого до 12 лютого цього року проходив тиждень онлайн запитань до податківців.

9 лютого на запитання , про порядок проведення перевірок та «новацій» у застосуванні РРО відповідала спікер заходу Чернівчан Наталія - заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Після проведеного аналізу запитань визначено найбільш запитувані :

Чи всі платники під час реалізації технічно складних побутових товарів застосовують РРО/ПРРО?

Нагадуємо, що не зважаючи на обсяги доходу застосовують РРО та/або ПРРО ФОП – платники єдиного податку, які здійснюють, в тому числі, реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

З  01.01.2021 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд Податкового кодексу України, яким передбачено, що з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Які товари відносяться до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік № 231). Перелік складається з двох частин, які містять:

перша – найменування груп товарів;

друга – товарна позиція згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД).

Перелік включає в себе наступні групи товарів:

1. Група 73 «Вироби з чорних металів»;

2. Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;

3. Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя;

4. Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;

5. Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;

6. Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;

7. Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;

8. Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

Звертаємо увагу, що ст. 69 Митного кодексу встановлено, зокрема, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Тобто, платник податку самостійно визначає відповідність технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідних розрахункових документів. 

Які відбулись зміни щодо застосування РРО у 2021 році?

Платникам слід знати, Закон України №1017 для платників податків вніс наступні законодавчі зміни:

обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізичних осіб - підприємців (ФОП) - платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, медичних послуг, складної побутової техніки та ювелірних виробів;

перенесено до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для ФОП - «єдинників» інших ризикових видів діяльності - реалізація товарів у мережі Інтернет, текстилю, автозапчастин та вживаних товарів, діяльність ресторанів, готелів та туристичних агентств;

відтерміновано до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для всіх ФОП - «єдинників» другої - четвертої групи;

скасовано штраф за невідповідність готівки в касі, штраф за неподання звітності з використання програмного РРО, штраф за попереднє програмування товарів та штраф за не створення контрольної стрічки на програмному РРО;

скасовується механізм компенсації частини штрафних санкцій покупцю (механізм «кешбек»);

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується;

розмір обсягу доходів для платників єдиного податку прив’язаний до мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року (МЗП):
І група - 167 МЗП, ІІ група - 834 МЗП, ІІІ група - 1167 МЗП);

розмір обсягу доходу для фізичних осіб - «єдинників» щодо не використання РРО встановлений у розмірі 220 МЗП (станом на 01 січня звітного року).

Чи необхідно застосовувати РРО при безготівкових розрахунках за платні медичні послуги ?

З 1 січня 2021 року при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим.

У той же час, відповідно до статті 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування РРО/ПРРО не застосовується. Зокрема, у разі отримання сімейним лікарем, який зареєстрований приватним підприємцем, коштів на власний рахунок, застосовувати РРО не потрібно.

Тобто при безготівкових розрахунках за платні медичні послуги застосовувати РРО не потрібно

Які дії громадянина, якщо відсутній фіскальний чек на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»?

Інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС; фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС). Якщо фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, то необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук.

У разі відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.

Чи мають право працівники контролюючих органів при проведенні планової (позапланової) перевірки місця проведення розрахунків оглядати особисті речі працівника підприємства?

Відповідно до статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, із змінами та доповненнями визначено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.