Розрахунок мінімального податкового зобов’язання, якщо набуття права власності, оренди, користування на інших умовах земельної ділянки платником податку на прибуток підприємств відбулося в середині (наприкінці) року (місяця)
опубліковано 07 квітня 2026 о 09:36 Розділ: Новини

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Розрахунок мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими п.п. 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ та зазначається у Додатку МПЗ-З до додатка МПЗ (рядок 02 МПЗ-З) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.

Згідно з п.п. 38 прим.1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Підпунктом 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим.1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО х S х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

При цьому Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п. 74, яким, установлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Отже, у разі якщо набуття права власності або право користування на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, здійснювалось за умови державної реєстрації таких прав, то для розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена/не проведена, враховується період, починаючи з місяця, в якому платник набув право власності, оренди, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) на земельну ділянку (далі – право власності). При цьому, незалежно від того, що набуття права власності відбулося в середині (наприкінці) місяця, для розрахунку МПЗ враховується повний місяць.