У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області відбулась чергова онлайн-зустріч з представниками бізнесу. Цього разу говорили про граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД та відповідальність за їх порушення. Зустріч відбулася за участі начальника управління податкового аудиту Ольги Фівчук.
Модерував зустріч Тарас Фартушняк - начальник відділу перевірок фінансових операцій.
Зокрема, під час зустрічі йшлось про законодавчі вимоги щодо граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів , а також про операції на які не поширюються граничні строки.
Учасники онлайн спілкування детально розглянули визначення дроблення операції з експорту товару та дроблення валютної операції: обмеження та суми валютних операцій. Окремо обговорили специфіку агроекспорту у розрізі кодів УКТЕЗ.
Жваву дискусію з учасниками онлайн зустрічі викликало питання щодо особливостей продовження строків повернення валютної виручки та в яких випадках дозволено зменшення суми зобов’язань. Тарас Фартушняк роз’яснював, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. На даний час, такі висновки видає Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки).
Серед таких випадків - дія форс-мажорних обставин, прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом) звернення до суду; відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору ; товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено та інші.
Наостанок податківці відповідали на запитання учасників та робили акцент, що порушення резидентами строку розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.
Також нагадали, що дотримання валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності також важливий чинник для формування позитивної податкової історії платника.
Довідка:
На початок квітня 2026 року 88 суб’єктів ЗЕД області мають прострочену дебіторську заборгованість за межами України від здійснених зовнішньоекономічних операцій на загальну суму понад 7,8 млн доларів США.