Особливості розрахунку та сплати екологічного податку суб’єктами господарювання , які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом продукції тваринництва та птахівництва

опубліковано 05 березня 2026 о 10:10 Розділ: Новини

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) є обсяги розміщених відходів.

ПКУ покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на суб’єктів господарювання, які під час провадження діяльності на території України здійснюють розміщення відходів.

Також ПКУ визначено зміст терміну «розміщення відходів» як операцій із «захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів» (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

ПКУ не покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на таких суб’єктів господарювання, у господарській діяльності яких існує період, у якому окремі види (класи) відходів розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання виключно у якості вторинної сировини (п. 240.5 ст. 240 ПКУ), тобто розміщення таких відходів, для яких існують технології, виробничо-технологічні та(або) економічні передумови утилізації або переробки в Україні.

Особливу уваги слід звернути на сукупність речовин, яка Законом України від 07 квітня 2015 року № 287-VIII «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (далі – Закон № 287) ідентифікується під терміном «гній» – «будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї» (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 287).

Особливість ситуації визначається тим, що у п. 11 прим. 1 частини першої ст. 1 Закону № 287 при визначенні терміну «органічні добрива та покращувачі ґрунту» безпосередньо зазначено, що до таких добрив можуть включатися «компостований або перероблений гній».

Таким чином, «гній», що зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримано відповідні дозволи, а також оприбуткований як вторинна сировина не буде включатися до об’єкту оподаткування Екологічним податком.

При цьому, обсяги «гною», який втратив свої споживчі властивості у якості сировини для виготовлення органічних добрив у разі їх захоронення набувають ознак об’єкту оподаткування Екологічним податком, як такі відходи, що відповідно до Національного класифікатора відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102, утворені внаслідок вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва, включено до групи відходів 02 «Відходи сільського та лісового господарства, садівництва, мисливства, рибальства та аквакультури, виробництва та переробки харчових продуктів» підгрупи відходів 02 01 «Відходи сільського та лісового господарства, аквакультури, садівництва, мисливства та рибальства», виду відходів 02 01 06 «Тваринні фекалії, урина та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення», що підтверджує приналежність гною до відходів, а за розміщення відходів передбачено справляння Екологічного податку.

При обчисленні податкових зобов’язань з Екологічного податку за зазначені обсяги «гною», як відходів, що належать до IV класу небезпеки відходів, слід застосовувати ставку Екологічного податку із врахуванням відповідного рівня небезпеки, встановлену ст. 246 ПКУ.

ПКУ передбачено, що у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки екологічного податку збільшуються утричі.

Крім того передбачено застосування до ставок коефіцієнта, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (у межах населеного пункту або на відстані менше ніж 3 км від таких меж ставки екологічного збільшуються втричі).