Буковинські податківці провели «Консультаційний день» для платниківРозділ: Новини
У всіх територіальних відділеннях Головного управління ДПС у Чернівецькій області податківці провели анонсований «Консультаційний день». Під час інформаційного заходу платники податків отримали кваліфіковані відповіді на свої запитання.
Фахівці податкового відомства поінформували відвідувачів територіальних центрів обслуговування платників, що податківці в своїй роботі надають максимально якісно та оперативно довідкові, інформаційні, електронні послуги, пов’язані з реалізацією прав та обов’язків платників відповідно до вимог податкового законодавства.
Фахівці податкового відомства Буковини акцентували, що центри обслуговування платників надають сервісні послуги громадянам та бізнесу незалежно від місця їх обліку. Однак, платники мають можливість отримувати сервісні послуги дистанційно використовуючи електронні сервіси на офіційному сайті податкової служби. Окремо розповіли про сервіс «Електронний кабінет», який надає можливість платникам оперативно отримати довідку про доходи чи провести звірку за податковими платежами.
Відтак, під час спілкування платників поінформували про новації податкового законодавства, зокрема про мінімальне податкове зобов’язання та нові правила заповнення платіжок для сплати податків та ЄСВ з 1 квітня 2023 року.
Також за сприяння фахівців відвідувачі мали можливість сформувати та подати звітність з використанням сервісу «Електронний кабінет».
Яка інформація відображається в реєстрі платників ЄП, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету та яким чином здійснюється наповнення реєстру?
Реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу.
Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
До якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС може звернутись платник податків для отримання ЕДП?
Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КНЕДП ДПС можна ознайомитись на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Отримати довідкову інформацію щодо отримання електронного підпису можна у секторі реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Чернівецькій області за телефоном: (0372) 51-43-79.
Чи потрібно при здійсненні розрахункових операцій з використанням платіжного терміналу, проводити розрахункові операції через зареєстрований РРО та/або ПРРО ?
Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265);
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО, чи заповнений вручну.
Звертаємо увагу, що у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО та/або ПРРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен додатково містити реквізити, визначені у п. 4 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення №13). При цьому, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення №13) .
Отже, при здійсненні розрахункових операцій з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований РРО та/або ПРРО зі створенням та наданням відповідних розрахункових документів.
Як по-новому заповнюється призначення платежу в платіжці на сплату податків та ЄСВ?
з 1 квітня 2023 року в платіжній інфраструктурі України запроваджено міжнародний стандарт ISO 20022, який є основою функціонування європейських платіжних систем. Умови для переходу української платіжної інфраструктури на міжнародний стандарт встановлені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги». Тож з 1 квітня 2023 року усі міжбанківські платіжні операції в гривні здійснюються з переходом на щоденне опрацювання переказів в національній валюті, включаючи вихідні та святкові дні. Тобто ДПС отримує від Казначейства інформацію про надходження на бюджетні/небюджетні рахунки також у вихідні та святкові дні.
З метою врегулювання механізму сплати, податків, зборів, платежів, єдиного внеску в умовах дії міжнародного стандарту ISO 20022 затверджено наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», який набрав чинності з 01 квітня 2023 року). Зазначеним документом встановлено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису» ( за виключенням користувачів єдиного рахунку). До 1 липня 2023 року одночасно для всіх платників діятиме перехідний період, який надає можливість при сплаті податків, зборів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення, платежу».
Приклади заповнення: https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/669618.html
Хто сплачує мінімальне податкове зобов'язання?
Платники МПЗ — це власники, орендарі, користувачі на інших умовах земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь. Законодавці врахували, що землі можуть обробляти платники податків на різних системах оподаткування. Тому передбачили розрахунок МПЗ у розрізі систем оподаткування:
1) загальної системи оподаткування:
для платників із часткою сільськогосподарського товаровиробництва ≥ 75%;
для платників із часткою сільськогосподарського товаровиробництва < 75%;
2) спрощеної системи податкування:
для фізосіб — єдинників другої групи;
для фізосіб та юросіб — єдинників третьої групи, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва ≥ 75%;
для фізосіб та юросіб — єдинників третьої групи, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва < 75%;
для фізособ-фермерів та юросіб — єдинників четвертої групи;
3) «звичайних» фізосіб — власників, орендарів, користувачів на інших умовах земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих ними в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування;
4) ФОПів-загальносистемників — власників, орендарів, користувачів на інших умовах земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які виробляють власну сільськогосподарську продукцію.