Про порядок реєстрації ПРРО та актуальність застосування РРО розповідали податківці Буковини під час «гарячої лінії»
опубліковано 24 січня 2022 о 13:44 Розділ: Новини
В рамках проведення інформаційної Кампанії щодо застосування платниками РРО, фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області щоденно проводять роз’яснення стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів фізичними особами.
Відтак, днями заступник начальника Наталія Чернівчан провела телефонний сеанс «гаряча лінія» для представників бізнесу щодо застосування РРО та/або ПРРО з 01 січня 2022 року.
Пропонуємо ознайомитися з найактуальнішими питаннями:
Хто із платників єдиного податку зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО у 2022 році?
З 1 січня 2022 року є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки (незалежно від отриманого доходу за попередній рік).
Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.
Який алгоритм реєстрації РРО/ПРРО?
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за формою № 1-РРО).
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за формою № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.
Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів, із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.
Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) в ПРРО?
Програмування товарів/послуг в ПРРО здійснюється суб’єктом господарювання/оператором (касиром) самостійно шляхом додавання товарів/послуг або шляхом імпорту даних переліку (файлу у форматі CSV), який формується згідно з інструкцією користувача ПРРО.
Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Яким чином для суб’єкта господарювання підтверджуватиметься факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?
Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності ПРРО, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.
Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.
Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?
Пошук чеків, виданих ПРРО, можна здійснити за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
При цьому чеки, видані ПРРО в режимі онлайн, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто одразу після завершення розрахунку між покупцем і продавцем.
Чеки, видані ПРРО в режимі офлайн доступні для перегляду після того як вони будуть передані ПРРО до СОД РРО.
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.