Буковинські податківці у період карантину активно працюють в онлайн форматі

опубліковано 26 жовтня 2020 о 10:45 Розділ: Новини

В умовах дії обмежувальних заходів із запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 спілкування в онлайн форматі має багато очевидних переваг. Відтак, впродовж минулого тижня фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області комунікували дистанційно з платниками на тему: «Законодавчі зміни: нюанси застосування норм Закону України №466».

В on-line форматі платники податків можуть отримати необхідну їм інформацію стосовно важливих законодавчих змін. Як підтверджує практика, обізнаність бізнесу допомагає йому краще адаптуватись до нових податкових змін.

Пропонуємо до уваги платників блок найактуальніших запитань – відповідей:

Чи включаються витрати на лікування коронавірусної хвороби до податкової знижки?
Законодавчими змінами визначено, що до списку витрат, дозволених для включення до податкової знижки за результатами 2020 звітного року, додано витрати на боротьбу з COVID-19 в Україні. Серед них – витрати на лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційні засоби і антисептики, медичне обладнання, засоби індивідуального захисту, медичні вироби для скринінгу хворих, а також інші медичні вироби, лабораторне обладнання чи розхідні матеріали, які стосуються запобігання поширенню коронавірусу в Україні.

Такі лікарські засоби повинні бути передані саме громадським об’єднанням, благодійним організаціям, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, закладам охорони здоров’я тощо.

Для отримання знижки потрібно буде надати пакет документів, що підтверджує понесені витрати: платіжні та розрахункові документи, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинна бути відображена вартість таких товарів, робіт чи послуг і строк їх продажу (виконання, надання).

 Оскільки витрати на боротьбу з COVID-19 дозволено декларувати з метою отримання знижки лише з 2020 року, скористатися можна цим наступного 2021 року, коли почнеться кампанія з декларування за 2020 рік.

Які зміни в оподаткуванні доходу від продажу або обміну транспортних засобів?

Законом № 466 внесено зміни до п. 173.2 ст. 173 ПКУ, відповідно до яких дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18 %.

Як змінилось примусове стягнення боргу?

Законом № 466 внесено зміни до ПКУ щодо примусового стягнення заборгованості, які набули чинності 23.05.2020.

Основні зміни у механізмі стягнення податкового боргу наступні:

термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків настає через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60 календарних днів, як було раніше (п. 95.2 ст. 95 ПКУ);

термін на самостійне проведення експертної оцінки майна зменшено до одного місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (п. 95.12 ст. 95 ПКУ) (раніше такий термін становив два місяці);

встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4 «Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів» та статтями 87 – 101 глави 9 «Погашення податкового боргу платників» розділу II ПКУ (п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Які зміни у податковому законодавстві щодо самостійного погашення податкового боргу?

Скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна. Також скорочується з двох до одного місяця термін, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем.

Передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема, з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку й отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 Податкового кодексу.

Чого очікувати платнику за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності?

З 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Податковим кодексом України строків їх зберігання (1095 днів з дня подання податкової звітності, а для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів) та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. Раніше зауважу, що штраф становив 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть штраф у розмірі 2040 грн (раніше – 1020 грн).

Чи зобов'язаний платник перейти зі спрощеної системи оподаткування на загальну, якщо упродовж двох місяців є несплачений податковий борг у розмірі 210 гривень?

Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», внесено зміни, зокрема, до підпункту 298.2.3 ПКУ.

Так, відповідно до частини восьмої підпункту 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзаці 3 пункту 59.1 ПКУ (17 грн х 60 = 1020 грн.), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Чи оподатковується  ПДФО відшкодування моральної шкоди?

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди.

Так, 23 травня п.р. набрали чинності зміни до п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, відповідно до яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди у розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом (у 2020 році така сума становить 18892 гривень).

Чи відноситься до складу витрат, пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, податок на нерухоме майно?

Відповідно до Закону України від 16.01.2020 № 466-IX пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу викладено в новій редакції, зокрема, суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Тобто, в новій редакції законодавець звузив перелік витрат, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості не включається до складу витрат підприємців.