Запитання - відповіді щодо новацій Закону № 466 для податкових боржників
опубліковано 30 липня 2020 о 08:42 Розділ: Новини
Які зміни у законодавстві щодо стягнення заборгованості у платників податків?
Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема до Глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків».
Відповідно до прийнятих змін, зменшено з 60 до 30 календарних днів термін, протягом якого до платника податків, якому надіслано податкову вимогу, не застосовуються заходи стягнення (пункт 1 статті 95 Податкового кодексу).
Також скорочено терміни з двох до одного місяця, протягом яких платник податків може самостійно здійснити оцінку майна: (пункт 12 статті 95 Податкового кодексу).
Крім цього, доповнено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави (стаття 93 Податкового кодексу). Відтепер, майно боржника може бути звільнено з податкової застави у разі:
1.отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення не лише суми податкового боргу, а й розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку.
2. отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 Податкового кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання;
3. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 Податкового кодексу.
Чи надсилається податкова вимога при наявності податкового боргу до 1020 гривень?
У разі наявності у платника податкового боргу до 1020 гривень, податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції.
Перевірити інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу платник може в Електронному кабінеті платника зайшовши в меню «Стан розрахунків з бюджетом» або на вебпорталі ДПС України в розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Нагадаємо, що відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) платнику, тільки у випадку несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки, якщо сума податкового боргу такого платника перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 гривень).
Така податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак податковий борг не був погашений в повному об’ємі, податкова вимога додатково платнику не надсилається.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Водночас, зазначаємо, що у суб’єкта господарювання з незначною сумою податкового боргу (до 1020 гривень) не виникає право податкової застави. Крім того, право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
У яких випадках у боржника виникає податкова застава?
Згідно підпункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної податковим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань в порядку визначеному статтею 100 ПКУ.
При цьому необхідно зазначити, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
У разі, якщо у платника податків майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюватиметься на інше майно, на яке платник набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному об’ємі. Важливо зазначити, що платник податків не має права відчужувати майно, яке перебуває в податковій заставі, допоки не буде винесено відповідне рішення податкового органу.
Якщо у платника залишається непогашена частина податкового боргу, яка здебільшого становить від 1 гривні до 1020 гривень, майнові активи такого платника перебуватимуть в податковій заставі, до повного погашення ним заборгованості, що позбавлятиме його в подальшому права вільно розпоряджатися цим майном.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Коли платник нарощуватиме податковий борг податковим керуючим відповідно до 89 ПКУ складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
У разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі без погодження з податковим органом платник нестиме відповідальність передбачену законодавством.
Зазначені зміни набрали чинності з 23.05.2020 року.
*ЗАКОН №466за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX