Яким чином СГ, які здійснюють розрахунки через РРО та/або ПРРО під час здійснення ними функцій податкового агента зі справляння туристичного збору, повинні відображати в фіскальному чеку суму сплаченого збору?

опубліковано 27 серпня 2026 о 11:38 Розділ: Новини

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) розрахунковим документом, який створюється при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) є фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек), форма № ФКЧ-1 якого наведена у додатку 1 до Положення № 13.

Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13, відповідно до якого фіскальний чек має містити, зокрема, інформацію щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 21) та акцизного податку (рядок 22) і відображення її є обов’язковим лише для відповідних категорій суб’єктів господарювання, які є платниками таких податків.

При цьому, ні норми Закону № 265, ні вимоги Положення № 13 не визначають обов’язку суб’єктів господарювання відображати у фіскальних чеках інформацію щодо туристичного збору за аналогією до податку на додану вартість та акцизного податку.

Також обов’язковим реквізитом фіскального чека є назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11).

Пунктом 2 розд. I Положення № 13 встановлено, що назва товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання; спрощена назва товару (послуги) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.

Згідно з п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Отже, туристичний збір не є товаром чи послугою, а тому включення інформації про нього до назви послуги з тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) та/або відображення у рядках визначених для податку на додану вартість (рядок 21) та акцизного податку є некоректним.

Також, для цілей застосування Закону № 265, некоректним є включення туристичного збору до складу вартості послуг з тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), оскільки для платників податку на додану вартість сума утриманого ними відповідно до ПКУ туристичного збору у складі послуги, у фіскальних чеках збільшуватиметься на розмір відповідної ставки податку на додану вартість.

Враховуючи викладене вище, ДПС рекомендує платникам податків під час здійснення ними функцій податкового агента зі справляння туристичного збору проводити такі операції шляхом відображення їх окремою позицією в фіскальному чеку (шляхом окремого заповнення рядка 11), на яку не мають поширюватись вимоги щодо обчислення та відображення податку на додану вартість.

Водночас, відображення інформації про туристичний збір у текстових полях для коментарів фіскального чека не є належним виконанням вимог Закону № 265.