Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Враховуючи те, що фізична особа, передала на підставі договору позики власне нерухоме (рухоме) майно на безоплатній основі, тобто не отримує доходу, то об’єкта оподаткування у фізичної особи не виникає.