ДПС Буковини: буковинці обирають онлайн комунікацію з податківцями
опубліковано 28 вересня 2022 о 13:04 Розділ: Інформаційні повідомлення
Робота працівників податкового відомства завжди спрямована на дієвий зворотний зв’язок. Пряме телефонне спілкування платників податків з податківцями – це один із чинників, що формують довіру та партнерство.
Відтак, у вересні цього року працівники територіальних ДПІ провели телефонні сеанси «гаряча лінія» під час яких податківці роз'яснили платникам про сплату податків під час воєнного стану та новації податкового законодавства.
Також одним з важливих питань на якому акцентували увагу податківці було погашення податкового боргу. Адже своєчасна сплата податків та погашення податкового боргу до місцевих бюджетів – запорука фінансової спроможності територіальних громад.
Платники, які потребували роз'яснення податкового законодавства мали змогу зателефонувати до податкової служби та отримати кваліфіковані відповіді на актуальні питання.
До Ващої уваги декілька актуальних питань :
Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Адже право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Які дії СГ у разі несправності ПРРО, а саме неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт?
У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:
- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;
- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;
- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.
Як визначається тип об’єкта житлової нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів; садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Таким чином, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.
Як здійснити перереєстрацію ПРРО, у тому числі в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО?
Перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) з позначкою «Перереєстрація».
Чи повернуть суму сплаченого збору з одноразового добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?
У разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника.
Адже згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.
Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Яким чином повідомляють про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації?
Контролюючий орган у разі встановлення порушень повідомляє платника податку про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації про майновий стан і доходи, шляхом вручення платнику податків акта перевірки та податкового повідомлення – рішення.
Адже згідно ст. 76 ПКУ. пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що проводиться камеральна перевірка посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.
Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.
Які дії платника якщо він не мав можливості виконати свої податкові обов’язки ?
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості.
В такій заяві необхідно зазначити:
повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) платника податків;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
податкову адресу платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається заява;
дату подання заяви;
чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;
вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);
які саме податкові обов’язки не мав / не має можливості виконати платник податків;
інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації;
підписи платника податку – фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платники податків – юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків – фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок разом із документом, що підтверджує таку особу.
Заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії докуменів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов’язків.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 22.
Яким чином СГ повідомляє контролюючий орган про звільнення касира?
У разі звільнення касира суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391802 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.